A з рискою зверху. Надрядкові знаки (accents). Accent circonflexe в дієслівних формах, флекс, суфіксах
Російський рубль нарешті набув офіційного графічний символ - тепер національну валюту будуть позначати перекресленою буквою "Р". Про те, навіщо валют потрібні особливі графічні знаки і чому в більшості символів грошових одиниць світу присутні горизонтальні "рисочки" - в матеріалі сайт.
Навіщо валюті потрібні графічні символи
Далеко не кожна валюта світу може похвалитися своїм власним знаком. Так, без спеціальних символів обходяться латвійські лати, швейцарські франки, датські, норвезькі, шведські крони, хорватські куни і багато інших грошові одиниці світу. Всього, згідно з загальносвітового стандарту Unicode (стандарт кодування символів і знаків письмових мов), на даний момент тільки близько тридцяти світових валют мають офіційно зареєстровані графічні позначення. Серед них є і вже не використовуються - наприклад, застарілі після введення євро знаки італійської ліри (£), німецької марки (ℳ), французького франка (₣).
Тим часом, важко не визнати, що валюти, що володіють власними графічними позначеннями, характеризуються куди більш широкою поширеністю, ніж грошові одиниці, у яких своїх символів немає. Так, долар ($), фунт (£), євро (€), а також ієна (¥), безсумнівно, є не тільки найпопулярнішими, але і найсильнішими і впливовими валютами світу.
Затвердження символу рубля
Введення офіційного символу російського рубля, на думку Банку Росії, стало найважливішою подією в економіці країни. "Москва претендує на статус міжнародного фінансового центру. Сформувалася об'єктивна потреба для введення символу національної валюти, яке визнається всередині країни і за кордоном", - повідомила 11 грудня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна, представляючи затверджене позначення російської валюти.
Ухвалення одного знака як позначення грошової одиниці дозволяє, крім того, уніфікувати всі варіанти її колишнього написання: так, після офіційного затвердження символу рубля більше не доведеться сумніватися в тому, як же краще сказати про рубель в письмовій мові - 100 рублів, 100 р. або 100 руб.
Що є спільного у символів різних світових валют
Деякі з графічних зображень грошових одиниць склалися природно, в результаті різних історичних подій, а якісь формувалися в ході розробок безлічі варіантів, а також проведення народних голосувань. Так що будь-яких спеціальних вимог до створення символу тієї чи іншої валюти пред'явити не можна. Однак графічне зображення має бути зручним і простим у написанні, інакше воно виявиться марним - адже вводяться валютні знаки для того, щоб стати впізнаваними і замінити в письмовій мові повні назви валют.
Долар, євро, фунт, японська ієна, в'єтнамський донг, ізраїльський новий шекель
Графічні позначення практично всіх валют світу мають в своїй структурі горизонтальні "рисочки". Це не тільки британський фунт стерлінгів (£), євро (€), українська гривня (₴), японська ієна (¥), казахстанський тенге (₸) і, нарешті, отримав офіційний статус символ російського рубля. Так, символи індійської рупії (₹), південнокорейської вони (₩) і багатьох інших валют світу теж пишуться з використанням однієї або декількох перекреслюють горизонтальних смуг.
Такі смуги на знаках є загальновизнаним символом стабільності валюти, в чиєму написанні вони присутні. Саме тому, як заявили і самі представники Центрального Банку Росії, риса використана і в символі рубля.
З Росії з любов'ю
Затверджений символ російського рубля, який представляє собою перечеркнутую "Р", є зовсім не першим знаком національної валюти, але зате єдиним, визнаним офіційно. Треба, втім, додати, що довгий час він був найпопулярнішим з неофіційних позначень російської валюти.
За часів Російської Імперії існував інший спосіб написання рубля: їм було поєднання великих літер "р" і "у". Згідно з найпоширенішою версією, "р" перевертали на 90 градусів проти годинникової стрілки, а потім поверх букви писали "у". Таке позначення рубля вказували не після цифр, як сьогодні, а над ними. Однак, незважаючи на спроби деяких видавців, у пресі широкого поширення такої знак рубля не отримав.
Тепер графічним символом рубля стала - і вже зовсім законно - перекреслена буква "Р". Такий знак 11 грудня затвердив Центральний банк Росії. Обраний символ був визнаний найбільш популярним за підсумками голосування, яке ЦБ проводив на своєму сайті. Монета номіналом один рубль з новим графічним знаком національної валюти з'явиться в обігу вже в 2014 році.
Затверджене позначення рубля. Фото: cbr.ru
На початку листопада Центральний банк виніс на громадське обговорення графічного символу рубля. Знаки-фіналісти були відібрані робочою групою Банку Росії з більш ніж трьох тисяч варіантів. Перекреслити "Р" в ході голосування підтримало більше 61% респондентів.
Перекреслені букви і не тільки
Оскільки горизонтальні смуги є досить популярним "атрибутом" грошових знаків, не дивно, що в світі вже існує ряд грошових одиниць, знаки яких дуже схожі на нове позначення рубля. Так, більшість країн, в яких розплачуватися прийнято песо, використовують для позначення своїх валют знак американського долара ($) або аналогічний, тільки з двома поперечними смугами. Але на Філіппінах песо, між тим, позначається іншим символом - ₱, який схожий з новим позначенням російського рубля.
Символи різних валют світу: в тому числі американського долара, корейської вони, гульдена нідерландських антільських островів
Нігерійська найра теж перекреслена - правда, вже двома смугами (₦). Крім того, схожі позначення - у вигляді перекреслених букв - мають українська гривня (₴) і лаоський кип (₭).
У графічних накресленнях деяких національних валют горизонтальні лінії присутні іншим чином. Так, новий ізраїльський шекель схожий скоріше на красивий прямокутний візерунок (₪), така країни Бангладеш - на подобу твердого знака з російського алфавіту (৳), а гульден нідерландських антільських островів - на математичне позначення функції (ƒ).
Звідки взялися найвідоміші валютні позначення
Єдиного погляду на походження знака $ сьогодні немає, проте цілком можливо, що своїм характерним шрифтом американська валюта зобов'язана жителям Туманного Альбіону. Справа в тому, що англійський король Георг III наказав свого часу використовувати в зверненні іспанські реали, які коштували по 1/8 англійського фунта стерлінгів. Ці гроші називали "piece of eight" ( "шматочок вісімки"), що в підсумку перетворилося в скорочене "песо". Незабаром розплачуватися ними почали в північноамериканських колоніях Англії, де їх стали називати також і доларами.
Як письмового позначення для "piece of eight" була розумно обрана перекреслена вісімка. Однак незабаром і таке написання виявилося занадто довгим і незручним, в результаті чого символ перетворився в "урізану" вісімку - $.
Відповідно до теорії американських патріотів, $, втім, виник інакше: ставши спрощеної комбінацією букв "U" і "S" (перші буква назви Сполучених Штатів - US), накладених один на одного. Ще одна версія появи символу американського долара свідчить, що "прабатьками" знака $ були іспанці, які письмово позначали валюту песо суміщенням букв "P" і "S".
Коріння химерного написання британського фунта стерлінгів криються в латинській літері "L", доповненої горизонтально рисою (або двома рисами) посередині. Сама ж "L" сталася від латинського слова libra (лібра, фунт), що означає основну міру ваги в Стародавньому Римі та Англії.
Фунт - £ або ₤ - використовується не тільки у Великобританії, але і в деяких інших країнах світу.
Євро, як валюта молода, свій знак отримала в результаті аналізу громадської думки європейців. Вважається, що авторами € стали чотири експерта, імена яких з якихось причин було вирішено не розголошувати.
Як стверджує Єврокомісія, графічне зображення євро несе в собі значимість європейської цивілізації (її символізує грецька буква "епсилон"), тотожність із самою Європою (буква "Е") і стабільність (перетинають букву паралельні лінії).
Від $ до €
1 972 роком датується перша використання символу будь-(деякою) валюти. Він може бути необхідним у тому випадку, якщо, наприклад, в комп'ютерному шрифті знак потрібної валюти недоступний.
Позначення будь-якої валюти
Знак деякої валюти являє собою коло, від якого, як від сонця, під кутом 90 градусів по відношенню один до одного відходять чотири променя.
Анна Теплицька
Крім використання різних видів форматування тексту таких як: зміна шрифту, застосування напівжирного або курсивного накреслення, іноді необхідно зробити верхнє підкреслення в Ворді. Розташувати межу над буквою досить просто, розглянемо кілька способів вирішення даного завдання.
За допомогою «умляутами»
Завдяки панелі символів зробити рисочку зверху можна наступним чином. Встановіть курсор миші в потрібному місці за текстом. Перейдіть у вкладку «Вставка» далі знайдіть і натисніть в області «Символи» на кнопку «Формула» і виберіть з меню, що випадає «Вставити нову формулу».
Відкриється додаткова вкладка «Робота з формулами» або «Конструктор». З представлених варіантів в області «Структури» виберіть «Діакритичні знаки» і клікніть по вікну з назвою «Чорта».
У доданому вікні надрукуйте необхідне слово або букву. 
В результаті вийде такий вид.
Підкреслення зверху за допомогою фігури
Використовуючи фігури в Ворді, можна підкреслити слово як зверху, так і знизу. Розглянемо верхнє підкреслення. Спочатку необхідно надрукувати потрібний текст. Далі перейти у вкладку «Вставка» в області «Ілюстрації» вибрати кнопку «Постаті». У новому вікні клікнути по фігурі «Лінія».
Поставити хрестик над словом на початку, натиснути і протягнути лінію до кінця слова, рухаючи вгору або вниз вирівняти лінію і відпустити.
Можна змінити колір верхнього підкреслення, потрібно натиснути по лінії і відкрити вкладку «Формат». Натиснувши на кнопку "Контур фігури» і вибрати колір. Також можна змінити вид підкреслення і товщину. Для цього перейдіть в підпункт нижче «Товщина» або «Штрихи».
Відповідно до настройками паличку можна перетворити в штрихпунктирною лінію, або змінити на стрілку, в потрібному напрямку.
Завдяки таким простим варіантів, поставити межу над буквою або цифрою не займе багато часу. Варто лише вибрати найбільш підходящий спосіб з вищепредставленими.
Загальні закономірності вживання таких знаків (accents).
У французькій графіку є чотири надрядкових знака; три accents (grave, aigu, circonflexe) і tréma. Розглянемо порівняльну таблицю загальних позиційних закономірностей і функцій таких знаків (включаючи tréma).
Вживання знаків з буквами і основними буквосполученнями:
Крім того, tréma зустрічається в графічних синтагмах; ouï, uï, аё, оё. Над у, œ, eau ніякі знаки не ставляться. Тільки tréma може стояти над носової голосної (coïncider).
Accent circonflexe.
Accent circonflexe може стояти над будь-який простий голосною буквою: â, ê, î, ô, û або буквосполучення: aî, eî, oî, eû, oû, oê \u003d, крім y, au, eau.
Accent circonflexe ніколи не ставиться над голосною, що передує двом згодним (крім неподільних груп: tr, cl і т. Д.) І букві х. Винятки: а) перед подвійним ss в словах châssis 'оправа', châssis 'шасі' і в формах дієслова croître; б) в passé simple дієслів venir, tenir (і їх похідних): nous vînmes, vous vîntes і т. д.
Accent circonflexe ніколи не ставиться над голосною, за якою слідує інша голосна буква, незалежно від того, вимовляється ця остання чи ні, наприклад: crû (м. Р.), Але: crue (ж. Р.). Виняток: bâiller.
У поєднанні двох голосних accent circonflexe варто завжди над другою: traître, théâtre.
Accent circonflexe не ставиться над останньою буквою слова. Виняток: причастя dû, crû, mû, вигуки ô, allô і іншомовні слова і імена (Salammbô і т. п.), звуконаслідування (bê-ê!).
Accent circonflexe не ставиться над е, якщо це перша буква в слові. Виняток: être.
Accent circonflexe ніколи не ставиться над носовими голосними. Навіть тоді, коли в даному корені вживається accent circonflexe він зникає, якщо голосна приймає носовій тембр:
traîner, entraîner, але: train, entrain; jeûner, але: à jeun. Винятки: nous vînmes, vous vîntes і т. П.
- Accent circonflexe ніколи не розбиває буквосполучення на відміну від accent aigu і tréma.
Причини вживання accent circonflexe.
Вживання accent circonflexe пояснюється рядом факторів: етимологічним (він ставиться на місці зниклої літери), фонетичним (для позначення тривалості голосного в поєднанні зі зміною його тембру), морфологічним (в деяких типах словотворення), диференціюються (для розрізнення омонімів).
Accent circonflexe найчастіше вживається як знак заміщення зниклої з вимови і з листа букви, перш за все s. Не випадково accent circonflexe не вживається перед s.
Винятки: châsse, châssis, форми дієслова croître. Випало перед іншою згодної s могло зберегтися в тому ж корені в словах, запозичених з латинської та інших мов, після того як процес зникнення s припинився. У російських запозиченнях це s також може бути представлено. Тому в якості способу перевірки написання [] рекомендується зіставлення з іншими словами того самого кореня, де s збереглося, або з відповідними російськими словами (чергування s -):
fête - festival - фестиваль; bête - bestial - бестія і т. п.
- У більш рідкісних випадках [] замінює інший зниклий
приголосний, крім s:
п: âme< anima; t: rêne < retina; d: Rhône < Rhodanus.
- У ряді слів [] з'явився замість голосної, що знаходилася в зяянні, т. Е. Перед іншою голосною. Зникнення цієї голосної викликало довготу залишилася, що і позначається знаком []:
mûr< meur < maturum; sûr < seur < securum;
rôle< roole < rotulam; вge < eage < etaticum.
І в сучасній орфографії [] ставиться замість опускається е muet в ряді випадків словопроизводства і словозміни.
- 4. Зникнення s призвело до зміни звучання попередньої голосної. Аналогічне вплив зробило випадання голосної в зяянні. Частина, що залишилася голосна отримала довготу (так звана історична довгота), а також змінився і її тембр: в вимовляється закрито [α:], ô - закрито [про:], ê - відкрито [ε:]. Це дало підставу трактувати [] як показник зміни звучання букви, і в ряді слів він був введений з метою передати відповідний відтінок вимови гласною, поза зв'язком з етимологією, наприклад: cône, grâce, вигуки ô, allô. Довгота зберігається не завжди, переважно в ударному складі; як правило, такий [] стоїть над ударної гласною (найчастіше над о), в інших словах того ж кореня голосна стає безударной і втрачає довготу, [] може зникнути, пор .: cône - conique; grâce - gracieux і т. д.
Фонетичний [] нерідко зустрічається в словах грецького походження для позначення [ε:], [о:], [α:]. Однак при вживанні його не можна грунтуватися виключно на вимові, так як у багатьох випадках подібне вимова голосного не відзначено знаком []. Так, пишуть cône, diplôme, arôme але: zone, cyclone, хоча у всіх словах звучить [про:].
У вживанні [] стикаються дві суперечливі тенденції. З одного боку, морфологічна тенденція змушує вживати [] у всіх словах даного кореня незалежно від вимови tête [ε:] - têtu [е]), з іншого боку, фонетична тенденція змушує ставити і опускати [] в залежності від вимови в одному і тому ж корені (cône - conique). Боротьба між цими двома тенденціями призводить до частих відхилень і непослідовність у вживанні знака []. У багатьох випадках [] зберігається або опускається лише в силу традиції. До того ж в сучасній вимові послаблюються диференціальні ознаки фонем, що виражаються знаком []: [ε] збігається з [е], â і a, ô і про нейтралізуються (особливо в безударном складі).
Довільний в ряді випадків характер вживання [] дав підставу використовувати його поза зв'язком з етимологією і вимовою за аналогією або, навпаки, як розпізнавальний знак (диференціація омонімів). Іноді [] зберігається в словах «урочистого звучання»: chrême, châsse, baptême. В інших випадках його використовують з орнаментальною метою в запозичених словах, щоб підкреслити їх «екзотичність»: пô, stûpa.
Accent circonflexe в дієслівних формах, флекс, суфіксах.
I. Accent circonflexe пишеться в наступних дієслівних формах.
1. У формах 1-го і 2-го л. мн. ч. passé simple всіх дієслів:
nous parlâmes, dîmes, lûmes, eûmes, vînmes; vous parlâtes, dîtes, lûtes, eûtes, vîntes.
Винятки: nous haïmes, vous haïtes (тут tréma підкреслює роздільне читання a - i, що не може показати []) і за традицією в nous ouïmes, vous ouïtes.
У формах 3-го л. од. ч. imparfait du subjonctif всіх дієслів: qu'il parlât, qu'il dоt, qu'il eût, qu'il vоnt; [] Тут - історичного походження (з parlast і т. Д.). Виняток: qu'il haït.
У формах дієслів на -aître, -oître (naître, connaître, paître, paraître, croître і їх похідних). У двох випадках перед t:
1) в інфінітиві: naître, accroître і, отже, в futur і conditionnel: il naîtra, il naîtrait;
2) в 3-м л. од. ч. présent de l'indicatif: il naît, il accroît. У цих дієсловах [] заміщає випало s . Перед s [] зникає: je nais, tu nais, але: il naît і т. Д.
4. У формах дієслова croître 'рости' на відміну від дієслова croire 'вірити'.
Présent de l'indicatif Impératif
croire: je crois, tu crois, il croit crois
croître: je croоs, tu croîs, il croît croîs
croire: je crus, tu crus, il crut, ils crurent
croître: je crûs, tu crûs, il crût, ils crûrent
Imparfait du subjonctif
croire: que je crusse, tu crusses, il crût, nous crussions, vous crussiez, ils crussent
croître: que je crûsse, tu crûsses, il crût, nous crûssions, vous crûssiez, ils crûssent
Примітка. Похідні дієслова accroître, décroître мають [] тільки в 3-м л. од. ч. présent de l'indicatif: il décroît - по загальним правилом дієслів на aître, -oître.
5. У 3-м л. од. ч. présent de l'indicatif дієслів plaire (déplaire, complaire), gésir, clore -перець, t (замість випав s): il plaît, il déplaît, il complaît, il gît, il clôt.
Примітка: il éclot в даний час пишеться без accent circonflexe.
6. У participe passé деяких дієслів:
crû (croître) - на відміну від cru (croire) і cru (adj і m); dû (devoir) - на відміну від du (article contracté і partitif); mû (mouvoir) - за традицією замість випала гласною в зяянні (< теи).
під множині і в формах жіночого роду accent circonflexe зникає: crus, crue; dus, due; mus, mue.
Примітка. У похідних дієсловах [] не вживається: accru, décru, indu, ému, promu; проте пишуть redû (redevoir), recrû p. p. і s m (recroître) але: recru (de fatigue).
Accent circonflexe вживається в наступних випадках при словотворенні.
У суфіксі прикметників і іменників -âtre (висловлює неповноту ознаки): noirâtre 'чорнуватий', marâtre 'мачуха'.
7. У суфіксі прикметників -être: champêtre 'польовий' (пор .: terrestre 'земної').
8. У закінченнях назв зимових місяців республіканського календаря (в 1793-1805 рр.): Nivôse, pluviôse, ventôse.
