The Simple Sentence Прості пропозиції в англійській мові. Приклади пропозицій у Present Simple Відеоуроки та вправи на тему «Умовні пропозиції в англійській мові»

Ні для кого не секрет, наскільки люди залежать від різних обставин, адже ми часто стикаємося з різними умовами. І хоч давно відомо, що історія не терпить умовного способу, у побуті ми всі часто сперечаємося, що могло б бути, якби ... Англійцям теж не чужі такі мрії, але, з усією своєю скрупульозністю, вони з одного умовного способу зробили кілька конструкцій, кожна з яких застосовується у строго певних ситуаціях. Сьогодні вивчимо можливі умовні пропозиції в англійській мові, розглянемо їхню структуру та випадки застосування. Матеріал великий, і обов'язково вимагає закріплення теорії, тому готові виконувати практичні вправи.

Лінгвісти по-різному підходять до поділу способів англійських дієслів. Традиційно їх три: дійсне, наказове та умовне. Але деякі вчені виділяють умовний спосіб англійської як окремий вид, а не частина умовної категорії. Це обумовлено складністю всього умовного розділу, тим більше, що в одній умовній категорії налічується 4 типи правильних конструкцій, крім яких є ще змішані фрази, до того ж у більшості з них може використовуватися інверсія. Саме ці типи умовних пропозицій в англійській мові ми сьогодні вивчатимемо. Але для початку визначимося, що являє собою висловлювання з умовою.

Умовними називають різновид складнопідрядних конструкцій, які містять у собі дві простих основи, пов'язані між собою умовно-наслідковим зв'язком. Головна пропозиція виражає результат чи наслідок подій, а підрядне є тією самою умовою, за якої вони досягаються. Зв'язок у пропозиціях здійснюється за допомогою спілок if, unless, incase, aslongas, provided, onthecondition. Набагато частіше використовується перший із них, тому навіть з'явилася друга назва цих виразів – пропозиції з if. Розглянемо можливі варіанти конструкцій та відпрацюємо їх за допомогою вправи.

Типи умов

Як згадувалося, в умовних пропозиціях виділяють чотири типи правильних конструкцій. Про них і поговоримо у цьому розділі.

Безумовні (Zero Conditional)

У цих висловлюваннях використовують так званий нульовий тип умови. Іншими словами, у підрядному під виглядом умови подаються практично реальні факти, закономірності, напрацьовані досвідом чи відомі кожному. Таким чином, ступінь умовності такої фрази практично нульовий.

При побудові тут зазвичай використовується простий час, але зрідка зустрічаються конструкції з Present Continuous/Perfect і Past Simple. Умови запроваджуються союзом, і можуть стояти у будь-якій частині пропозиції, але комою відокремлюються лише придаткові, що передують головному. Це справедливо всім типів придаткових.

• Ifyourunfastforalongtime, youbecometired- Якщо ти швидко бігтимеш протягом довгого часу, ти станеш втомленим.
• Shegoesshoppingforclotheswhenshehasmoney– Вона йде купувати одяг, коли має гроші.

Англійська мова дозволяє використовувати такі конструкції для вираження вказівок. У разі головна частина має наказову форму.

• Ifyouwanttoruslim, don’teatbuns– Якщо ти хочеш бути стрункою, не їж булочок.

Зазначимо, що це єдиний вид умовного висловлювання, яке неможливо інвертувати.

Здійснювані (First Conditional)

Якщо у висловлюванні йдеться про можливе виконання дій, необхідно використовувати умовні пропозиції першого типу англійською мовою. Найчастіше це передбачення здійснення будь-яких майбутніх подій, або вираз намірів і обіцянок виконати що-небудь у найближчому майбутньому. І тут ми знайомимося із важливим законом.

Неправильне вживання часу в реченнях з умовним підрядним – дуже поширена помилка. Обов'язково вивчіть це правило, перш ніж виконувати вправи.

• If the teacher asks me, I will answer right –Якщовчительспитаємене,явідповімправильно.
• I will get a bonus if I buy 10 bottles of juice –Яотримаюбонус,якщоякуплю10 пляшок соку.

Зауважте, переклад обох частин позначений майбутнім, оскільки це найточніша передача інформації російською. Але це анітрохи не скасовує закону – ніяких will у підрядному.

При вживанні допоміжних дієслів у цих комбінаціях може відбуватися інверсія, тобто невелика зміна порядку слів. При цьому забирається союзне слово, а вперед виноситься модальне дієслово. раптом, випадково).

• If I should find this disc, I will give it to them –Якщораптомязнайдуцейдиск,явіддамйогоім.
• Should I find this disc, I will give it to them –Станьсяменізнайтицейдиск,явіддамйогоім.

Малореальні на сьогодні (Second Conditional)

Умовні пропозиції другого типу передають малоймовірні, практично неможливі в розумінні події, що розмовляє, пов'язані за часом з теперішнім або майбутнім часом. Теоретично, виконання дій можливе, але на практиці таке навряд чи станеться.

Головна конструкція даного типу умовних речень утворюється за допомогою 2 елементів: допоміжного дієслова would та інфінітива. Даний придаткового має форму Past Simple. Розглянемо приклади.

• IfIworkedasaprogrammer, Iwouldgetmuchmoney – Якби я працював програмістом, я отримував би багато грошей.
• Ifshelivedhere, shewouldstudyatourUniversity – Якби вона жила тут, вона б навчалася у нашому університеті.

Як видно з прикладів, у російських виразах з'являється частинка б. Це не помилка перекладачів, а необхідна міра передачі сенсу висловлювання.

Дуже часто зустрічаються такі умовні речення в англійській мові завдяки фразі « IfIбулиyou(Якби я був тобою/на твоєму місці). Важливо відзначити, що в даному випадку дієслово to be правильно завжди ставити у форму були, незважаючи на те, що в неформальному спілкуванні найчастіше вживають was.

• IfIбулиasuperstar, Iwouldbuyalargeaircraft – Якби я був суперзіркою, я купив би великий літак.
• IwouldneverhelphimifIбулиyou - Я б ніколи не допоміг йому, якби я був на твоєму місці.

З цим дієсловом може здійснюватися інверсія конструкції. У такій ситуації буливинесені вперед, а союз опускається.

• Wereweat home, wewouldplaycomputergames – Якби ми були вдома, ми пограли б у комп'ютерні ігри.

Будьте уважні під час зустрічі з подібними висловлюваннями. На вигляд фраза дещо нагадує запитальні пропозиції. Але за розділовими знаками і контекстом ситуації стає зрозуміло, що в даному випадку не маються на увазі жодні питання. До того ж придаткові у принципі що неспроможні утворювати питання.

Нереальні у минулому (Third Conditional)

За допомогою таких висловлювань висловлюють умовність минулих подій, причому як у негативному, так і позитивному ключі. Умови третього типу - це своєрідні роздуми на тему що було б, якби…» чи критика зроблених дій, які вже не виправити. Такі фрази, відповідно, мають присудок у вигляді досконалих дій, які утворюються за допомогою англійського перфекта. Додаткова частина стоїть у формі Past Perfect, а головна містить 3 елементи: would + have + дієприкметник II, тобто. фактично як Present Perfect, тільки з незмінним have та додатковим would.

• Ifshehadcalledhimthen, shewouldhaveruen hiswife - Якби вона подзвонила йому тоді, вона була б його дружиною.
• I would have passed exam if the table had been correct –Ябздалацейекзамен,якщобтаблиця булабвірною.

У певних випадках третій тип умовних пропозицій може підкреслювати позитивний вплив подій, що відбулися на даний момент.

• Ifwehadn’tgonetotheconcertofthisrockband, wewouldn’thavemet – Якби ми не пішли на концерт цього рок-гурту, ми б не зустрілися.

У фразах цього виду іноді зустрічається інверсивний порядок слів.

• Hadshesentthismessage, shewouldhavewontheprize - Надіслала б вона це повідомлення, і могла б виграти цей приз.

Змішані умовні пропозиції англійською мовою

Не всі пропозиції англійською є правильні умовні пропозиції. Зустрічається і змішаний тип конструкцій, які поєднують у собі властивості 2 та 3 видів умовних виразів. У таких ситуаціях одна з частин фрази завжди виражена минулим часом.

Інші теми англійської: Присвійний відмінок іменників в англійській мові: значення та освіта

У випадках, коли в минулому стоїть підрядне, воно виражене перфектним присудком, згідно з конструкцією 3 типу. При цьому головна частина описує сьогодення і отримує комбінацію умови другого типу: would + інфінітив (без перфекта!). Можливі варіанти фраз із інфінітивом продовженого часу.

• Ifmyfatherhadrepairedthecar, Iwouldn’tgototheinstituteonfoot – Якби мій батько полагодив машину, я б не пішла зараз пішки до свого інституту.
• IfIhadn’tmademanymistakesinthelasttest, Iwouldn’truwritinganewtestnow – Якби я не зробив багато помилок у минулому тесті, я зараз не писав би новий тест.

У зворотних ситуаціях, коли минулим виражено головне речення, воно використовує конструкцію умов 3 типу: would + have + дієприкметник II. При цьому підрядне не є досконалою дією, тому позначається Past Simple.

• Iftheyбулиactors, theywouldhaveplayeditanotherwaythen – Якби вони були акторами, вони зіграли б це тоді по-іншому.
• Hewouldhavetoldrightanswertoyouifheknewit - Він би сказав тобі правильну відповідь, якби знав її.

Смислова різниця між цими конструкціями полягає в наступному:

• Коли умовне виражене минулим, то ми описуємо невиконану ситуацію і нинішній стан справ, як наслідок подій, що не відбулися в минулому. Батько не полагодив машину, і тому я йду зараз пішки.
• Якщо головна пропозиція виражена минулим, значить, ми вказуємо на подію, що вже відбулася, яку в жодному разі не можна змінити. Тому умова, що відноситься вже до теперішнього часу, тут виступає в ролі якоїсь приказки-міркування ось якби…, тоді….». Але всі розуміють, що це «якби» нездійсненно з самого початку. Вони зіграли б тоді по-іншому, але ніяк не могли, тому що вони спочатку не актори. Але дія досконала, і вони зіграли, як змогли.

На цьому ми закінчуємо освоєння цього матеріалу. Сподіваємося, що ви зуміли розібратися у всіх конструкціях та успішно виконайте вправи. До нової зустрічі!

Умовні пропозиції використовуються тоді, коли ми хочемо зробити припущення про те, що могло б статися, сталося б, і що ми хотіли б, щоб сталося. В англійській мові більшість умовних речень містить слово if. Багато умовних речення в англійській мові дієслово стоїть в одному з минулих часів. Таке вживання відноситься до "нереального минулого", тому що ми використовуємо час, але не маємо на увазі, що щось сталося в минулому. У англійській існує п'ять способів освіти умовних типів речень. Кожен з цих типів пропозицій завжди складатиметься з придаткового умови з ifта головного пропозицій. Для багатьох негативних умовних пропозицій існує аналог у вигляді речення з еквівалентною конструкцією використання unless замість if.

Тип умовної пропозиції	Вживання	Час дієслова у додатковій умові (if clause)	Час дієслова у головному реченні (main clause)
Нульовий тип	Загальновідомі істини	Простий час	Простий час
Умовні пропозиції 1-го типу	Можлива умова та ймовірний результат	Простий час	Просте майбутнє час
Умовні пропозиції 2-го типу	Гіпотетична умова та можливий результат	Простий час	Умовне сьогодення або умовне сьогодення
Умовні пропозиції 3-го типу	Нереальна умова в минулому та його можливий результат у минулому
Умовні пропозиції змішаного типу	Нереальна умова в минулому та його можливий результат у теперішньому	Минулий досконалий час	Умовне досконалого часу

Нульовий тип умови

Умовні пропозиції нульового типу використовуються, коли ми говоримо про час зараз чи завждита ситуація справжня та можлива. Нульовий тип часто використовується, коли ми говоримо про загальновідомі істини. В обох частинах такого типу пропозиції буде використовуватися простий час. В умовних реченнях нульового типу слово "if" може бути замінене словом "when" без зміни значення.

1-й тип умови

Умовні пропозиції 1-го типу відносяться до сьогодення чи майбутнєі висловлюють реальну ситуацію. 1-й тип відноситься до можливої ​​умови та її можливого результату. У цих пропозиціях підрядне умови (if clause) стоїть у простому теперішньому часі, і головна пропозиція стоїть у простому майбутньому часі.

2-й тип умови

Умовні пропозиції 2-го типу відносяться до часу зараз чи будь-якому іншому часу, ситуація у такому реченні нереальна. Такі пропозиції не ґрунтуються на фактах. 2-й тип умови відноситься до гіпотетичної умови його можливого результату. У умовних реченнях 2-го типу, підрядне умови (if clause) стоїть у простому минулому часі, а головна пропозиція у цьому умовному.

Всі ми любимо помріяти:

«Якби він знав англійську, він би поїхав жити за кордон. Якби мала багато грошей, вона відкрила б свій магазин. Якби вони жили біля моря, вони займалися б серфінгом».

У всіх цих пропозиціях ми говоримо про уявні події, яких не існує насправді.

У англійській такі пропозиції ми будуємо з допомогою другого типу умовних пропозицій.

У багатьох людей, які вивчають англійську, виникають проблеми з розумінням цієї теми, тому сьогодні ми докладно розберемо, як робити такі пропозиції.

Умовні пропозиції 2 типу (Second conditional) ми використовуємо, коли говоримо про уявних ситуаціяху теперішньому та майбутньому . Події, про які йдеться у таких пропозиціях, малоймовірні чи нереальні.

Наприклад:

Якби він виграв у лотерею, він би купив машину. (Але те, що він виграє – малоймовірно)

Якби не було дощу, ми пішли б гуляти до парку. (Але йде дощ, тому дія нереальна)

Розгляньмо, як побудувати такі пропозиції в англійській мові.

Правила утворення умовних речень 2 типу в англійській мові

Умовні пропозиції 2 типу складаються з 2-х частин:

• умова - події, які нереальні чи малоймовірні
• основна частина - дія, яка відбулася б, якби виконалася умова

Умовна пропозиція може починатися як із основної частини, так і з умови.

Як побудувати кожну із цих частин?

Основна частина

Основна частина містить дію, яка могла б статися в сьогоденні або майбутньому, але малоймовірно, що станеться.

Утворюється основна частина за допомогою would(це буде в минулому часі). При побудові пропозиції ми ставимо після дійової особи, а далі йде дієслово в початковій формі.

Також у таких пропозиціях замість would можуть використовуватись:

• should - слід
• could - може / могли б
• might - можливо/може

I would buy it ……
Я би купила це ……

He would go abroad……
Він би поїхав за кордон…..

He could come…..
Він міг би прийти.

Умовна частина

Ця частина містить умову, яка нереальна чи малоймовірна.

В умовній частині ми використовуємо час Past Simple (минулий простий).

Залежно від дієслова цей час утворюється так:

• якщо дієслово правильне, ми додаємо закінчення -ed (cook - cooked)
• якщо дієслово не правильне, ми ставимо його в 2-у форму (see - saw).

Умовна частина починається зі слова if, що перекладається як «якщо».

Поєднавши дві частини, ми отримуємо наступну схему утворення умовних речень 2 типу:

Діюча особа + would + дія + if + дійова особа + правильне дієслово із закінченням -ed або 2-а форма неправильного дієслова

He would buy the car if he won the lottery.
Він би купив машину, якби виграв у лотерею.

They would call you if they had a phone.
Вони подзвонили б тобі, якби вони мали телефон.

Ми можемо поміняти дві частини місцями, поставивши умову перше місце. Правила освіти залишаться незмінними. Додасться лише кома, що розділяє дві частини речення.

If + дійова особа + правильне дієслово із закінченням -ed або 2-а форма неправильного дієслова, дійова особа + would + дія

If she had enough time, she would cook dinner.
Якби вона мала час, вона б приготувала вечерю.

If we went to this club, we would dance all night.
Якби ми пішли до цього клубу, ми б танцювали всю ніч.

Також в умовних реченнях другого типу часто використовується дієслово to be в частині з умовою. Давайте розглянемо це докладно.

Використання дієслова to be в умовних реченнях 2 типу англійською мовою

В англійській мові є особливий вид дієслова – дієслово to be. Його ми використовуємо, коли говоримо, що хтось:

• Знаходиться десь (Він у парку)
• Є кимось (Вона медсестра)
• Є якимось (Кіт сірий)

У умовних реченнях 2 типу дієслово to be зазвичай використовується в частині з умовою, тому ми ставимо його в минулий час. Причому незалежно від дійової особи ми використовуємо форму - були.

Неправильно: If she was a teacher…..
Якби вона була вчителем.

Правильно: If she були a teacher…...
Якби вона була вчителем.

If + дійова особа + were + місце / стан / явище + дійова особа + would + дія

If they були rich, they would travel.
Якби вони були багатими, вони б мандрували.

If she були you, she would do it.
Якби вона була тобою (на твоєму місці), вона зробила б це.

У розмовній англійській це правило не завжди дотримується. Ви можете зустріти використання was замість were у розмовній промові. Але граматично правильним залишається використання були в таких реченнях.

Умовні пропозиції другого типу із запереченням в англійській мові

У таких реченнях ми можемо використати заперечення. Негативними можуть бути:

• Основна частина
• Умова
• Обидві частини

Заперечення в основній частині

Щоб зробити основну частину негативною, післяwouldми ставимо not.

Ми можемо скоротити: would + not = wouldn’ t.

Схема утворення такої пропозиції буде:

Діюча особа + wouldn't + дія + if + дійова особа + правильне дієслово із закінченням -ed або 2-а форма неправильного дієслова

Заперечення частини з умовою

Так як у цій частині використовується Past Simple, тозаперечення утворюється за допомогою допоміжного дієслова did та негативної частки not. При цьому дієслово ми ніяк не міняємо, воно стоїть у початковій формі.

Часто ми використовуємо скорочення:

did + not = didn’ t

Схема утворення такої пропозиції:

Діюча особа + would + дія + if + дійова особа + didn't + дія

Вони будуть йти до кіно, якщо вони didn’tСтудія.
Вони пішли б у кіно, якби вони не займалися.

She would go to bed if she didn’t work at night.
Вона пішла б спати, якби не працювала вночі.

Заперечення з дієсловом to be в умовній частині

Якщо частини з умовою стоїть дієслово to be (were), ми просто ставимо не після нього.

Ми можемо скоротити:

were + not = weren't

If he weren’t a doctor, he would be a teacher.
Якби він не був лікарем, він був би учителем.

If I weren"t sick, I would join you.
Якби я не хворів, я приєднався б до вас.

Заперечення в обох частинах умовної пропозиції

Якщо заперечення стоїть в обох частинах, пропозиція будується за схемою

Діюча особа + wouldn't + дія + if + дійова особа + didn't (weren"t) + дія (місце/стан/явище)

Як ви бачите, у першій частині ми додаємо не до would, у другій ставимо didn"t.

She wouldn’t go to his party if she didn’t know him.
Вона не пішла б на його вечірку, якби не знала його.

They wouldn’t help all people if they weren’t so kind.
Вони не допомагали б усім людям, якби не були такими добрими.

А тепер давайте розглянемо, як ставити запитання.

Запитання з умовною пропозицією 2 типу в англійській мові

Ми ставимо питання, щоб дізнатися чи зробив би людина щось за певних умов чи ні.

Коли ми ставимо питання, ми змінюємо лише основну частину. У ній ми ставимо would на перше місце. Частина, що містить умову, не змінюється.

Схема запитальної пропозиції буде такою:

Would + дійова особа + дія + if + дійова особа + правильне дієслово із закінченням -ed або 2-а форма неправильного дієслова?

Would he buy this if he had any money?
Він би купив це, якби мав гроші?

Would she stay at home if she had weekend?
Вона б залишилася вдома, якби вона мала вихідний?

Відповідь ми даємо до основної частини, тому:

• позитивна відповідь буде містити yes, дійова особа та would

Would they study English if they had enough time? Yes, they would.
Вони б вивчали англійську, якби мали достатньо часу? Так, вивчали б.

• негативна відповідь міститиме no, дійова особа, would + not

Would he help her if he knew about her problems? No, he wouldn’ t.
Він допоміг би їй, якби він знав про її проблеми? Ні, не допоміг би.

Отже, теорію ми розібрали. Тепер закріпимо використання умовних пропозицій 2 типу на практиці.

Вправа на закріплення

Перекладіть наступні пропозиції англійською мовою:

1. Якби вона розповіла все, він би допоміг їй.
2. Вона б одягла цю сукню, якби пішла до ресторану.
3. Він купив би цю машину, якби вона була чорною.
4. Вони б не пішли до школи, якби вони мали канікули.
5. Якби він не жив у Нью-Йорку, він жив би у Москві.
6. Вона пішла б у кіно, якби не працювала?

Свої відповіді залишайте у коментарях під статтею.

Present Simple Tense – один із часто вживаних часів англійської мови. Тому відразу після вивчення правил вживання важливо закріпити Present Simple прикладами пропозицій російською.

Ствердні речення

Позитивні чи ствердні речення становлять основу всіх часів в англійській мові. Чому? Тому що завдяки таким пропозиціям на якийсь час з перекладом можна закріпити навичку будувати негативні та запитальні пропозиції.

У Present Simple Tense до дієслова додається закінчення -sі -esу третій особі однини.

• He works at the factory. - Він працює на заводі.
• Mary lives в Парижі. – Мері живе у Парижі.
• Це snows a lot in winter. – Взимку часто йтиме сніг.
• Tomas and I like playing football. - Томас і я любимо грати у футбол.
• Стів завжди приходить на роботу вчасно.
• Вони можуть скористатися Том тому, що вони живуть поблизу них. — Вони часто бачать Тома, бо він живе поруч із ними.
• Children usually як drinking cocoa. – Діти зазвичай люблять пити какао.
• Julia is an artist. Ше draws very beautiful pictures. Джулія – художниця. Вона малює красиві картини.
• I have got a big family. - У мене велика родина.
• Він може сказати три мови: Російська, Англійська і Italian. – Вона може говорити трьома мовами: російською, англійською та італійською.

Важливо навчитися працювати із дієсловами. Тому поставте пропозиції вище у запитальну та негативну форми.

Питальне речення

При вивченні Present Simplе переклад речень відіграє важливу роль. Чому? Тому що допомагає провести аналогію з рідною мовою, зрозуміти тему та закріпити її на практиці. Як? Легко! Спробуйте поставити запитальні пропозиції нижче у ствердну та негативну форми.

Do/doesдопоміжне дієслово, за допомогою якого ставиться питання в Present Simple. Але це правило не поширюється на модальні дієслова та конструкцію have got.

Негативні пропозиції

Для закріплення теми поставте пропозиції нижче до ствердної та запитальної форми.

ТОП-4 статтіякі читають разом з цією

Пропозиція – це окреме висловлювання, що має інтонаційну та смислову закінченість. Пропозицією називається слово чи група слів, організовані за правилами граматики, які мають певне повідомлення, питання, вигук чи спонукання до дії.

• Це raining. - Йде дощ.
• Go outside! - Вийди на вулицю!
• What are you doing? - Що ти робиш?

Пропозиціїанглійської мови, як і в російській мові, в залежності від того, скільки граматичних основ (поєднань підлягає і присудка) в реченні, поділяються на простіта складні пропозиції.

• Прості пропозиції
• There is my house.- Це мій будинок.
• I have to go to the university.– Я мушу піти до університету.

• Складні пропозиції
• There is the house where my family lives.– Це будинок, де мешкає моя сім'я.
• I have to go to the university now but I will come back soon.– Я мушу піти зараз до університету, але я скоро повернуся.

Simple sentence(проста пропозиція) – це пропозиція, в якій є тільки одна граматична основа(Одне поєднання підлягає і присудка).

• Kate likes dogs.- Кейт любить собак.
• We go jogging every Sunday.– Ми ходимо на пробіжку щонеділі.
• Thedidn’t go to school last year.– Вони не ходили до школи торік.

Прості пропозиції щодо мети висловлювання

всі прості пропозиції, залежно від мети висловлювання, може бути оповідальні, запитальні, наказові, оклику.

Оповідальні пропозиції

Declarative sentence(оповідальна пропозиція) – пропозиція, яка повідомляє певний факт чи інформацію у ствердноюабо негативною формою. Інтонація такої пропозиції переважно низхідна, використовується прямий порядок слів (що підлягає присудкам).

• My name is Paul. - Мене звуть Пол.
• Kate is good at cooking. - Кейт добре готує.

• I don’t like honey. – Я не люблю меду.
• George hasn’t finished his work yet.- Джордж ще не закінчив свою роботу.

В англійській мові, як правило, може бути лише одне заперечення у реченні, На відміну від російської мови, де може бути подвійне заперечення (використання разом частки не, ні і негативних займенників, прислівників і т.д.).

• I know nothing.- Я нічого не знаю.
• I don't know anything.- Я нічого не знаю.

• We met no one yesterday. – Ми вчора нікого не зустрічали.
• We didn’t meet anyone yesterday.– Ми вчора нікого не зустрічали.

Подвійне запереченняв англійській мові може використовуватися для ще більшого посилення заперечення, проте це не часто.

• I ain't got no money.– У мене немає жодних грошей.
• We don't need no education, we don't need no thought control.– Нам не потрібно жодної освіти, нам не потрібно жодного контролю думок.

Питальне речення

Наказові пропозиції

Imperative sentence(наказова пропозиція) – пропозиція, яка спонукає співрозмовника до дії, тобто висловлює наказ, прохання, команду, запрошення тощо. У таких реченнях часто опускається підлягає you(ти, ви), оскільки воно зрозуміле з контексту, дієслово використовується лише у формі інфінітива без частки to.

• Watch this!- Подивися на це!
• Listen to me.- Послухайте мене.
• Go і buy some bread, please.– Піди купи хліба, будь ласка.

Іноді у наказових пропозиціях займенник youне опускається у тому, щоб емоційно виділити і посилити наказ чи команду.

• Ви sleep now.- Ти зараз же йдеш спати.
• We will rest and you drive.– Ми відпочинемо, а ти поведеш машину.
• I will go to shop and you stay at home.- Я піду в магазин, а ти залишайся вдома.

Для того, щоб сформувати негативна наказова пропозиція(заборона або прохання), завжди використовується допоміжний дієслово doу негативній формі, навіть із дієсловом to be.

• Don’t give me orders!– Не наказуй мені!
• Don’t touch it, please.– Не чіпай це, будь ласка.

• Don’t be so silly!– Не будь такою дурною!
• Oh, come on, don’t be mad.- О, ну ж, не гнівайся.

Для утворення наказу, наказу, спрямованого на третіх осіб, використовується дієслово to let(Дозволяти). To letтакож використовується для надання допомоги або при проханні дозволити щось.

• Let her go.- Нехай вона йде. (Відпусти її.)
• Let him do whatever he wants.- Нехай він робить все, що хоче.
• Let the children play with our dog.– Нехай діти пограють із нашим собакою.

• Let me help you.- Давай я тобі допоможу.
• Let us do this.– Дозволь нам це зробити.

Форма let’s(скорочення від let us) використовується для пропозиції спільної дії. У цьому значенні повна форма let usпрактично не використовується.

• Let's go for a walk!- Ходімо прогуляємось!
• Let’s play football outside.– Давайте пограємось у футбол на вулиці.
• Let's invite Paul and Janice до цієї партії.- Давай запросимо на вечірку Пола та Дженіс.

окликувальні пропозиції

Exclamatory sentence(окликова пропозиція) – пропозиція, що виражає певні емоції чи почуття. Часто такі пропозиції починаються зі слів whatі how, а закінчуються знаком оклику.

У окличних реченьвикористовується лише прямий порядок слів. Однак часто пропозиція може складатися лише з одного-двох слів.

• Marvelous! – Чудово! (Також з відтінком сарказму)
• How wonderful! - Як чудово!
• It's such a beautiful life! – Яке ж прекрасне життя!
• What a lovely day it is. - Який чудовий день сьогодні.

Типи простих пропозицій щодо структури

Прості пропозиціїза своєю структурою (наявністю чи відсутністю деяких членів пропозиції) поділяються на двоскладовіі односкладові, а також на нерозповсюдженіі поширені.

Двоскладова пропозиція

Two-member sentence(двоскладне речення) – речення, в якому є обидва головні члени речення (що підлягає і присудок), або один з них опускається, оскільки зрозумілий з контексту або попередньої речення.

• I don't like this book.– Мені не подобається ця книга.
• We had a lot of fun in Brazil! Swimming in the ocean, drinking cocktails, dancing .– Нам було дуже весело у Бразилії! Ми плавали в океані, пили коктейлі, танцювали.

Двоскладові пропозиції, У свою чергу, поділяються на повні та неповні. Complete sentence(Повна пропозиція) – двоскладову пропозицію, в якій є і підлягає, і присудок.

• The baby was smiling to us.- Дитина посміхалася нам.
• We 've bought lot of candies for you.– Ми купили тобі багато цукерок.
• There was a big party на Caroline's place.- У Каролін була велика вечірка.

Incomplete sentence(Неповна пропозиція) – пропозиція, в якій відсутня один із головних членів пропозиції або вони обидва, оскільки вони зрозумілі з контексту. Такі пропозиції часто зустрічаються у розмовній мові, діалогах.

• Who did that? Mark, of course.- Хто це зробив? Звісно ж Марк.
• What did he do? Nothing at all!- Що він зробив? Зовсім нічого!
• What were we doing? Just chilling and talking.– Що ми робили? Просто відпочивали та розмовляли.

Односкладова пропозиція

One-member sentence(односоставное пропозицію) – особливий тип пропозиції, у якому є лише одне головний член пропозиції, та її не можна визначити однозначно як іменник чи присудок. Іноді такі пропозиції називаються пропозиціями-фразами.

Односкладові речення можуть бути виражені за допомогою іменника або інфінітиву дієслова.

• To be or not to be?- Бути чи не бути?
• To stay here – alone, forgotten by everyone.– Залишитися тут – на самоті, забутій усіма.
• Spring! Birds singing, sun shining, flowers in blossom.– Весна! Птахи співають, сонечко світить, квіти розквітають.

Непоширені та поширені пропозиції

Unextended sentence(непоширена пропозиція) – пропозиція, в якій немає другорядних членів пропозиції, а є тільки граматична основа. Непоширеними можуть бути як односкладові, і двоскладові пропозиції.

• Spring. – Весна.
• To live! – Жити!
• Don’t talk!- НЕ базікай!
• She is sleeping.- Вона спить.
• Matt is a student.- Метт - студент.

Extended sentence(поширена пропозиція) – пропозиція, в якій є один або кілька другорядних членів речення, що залежать від підлягає або присудка.

• Beautiful spring!- Чудова весна!
• Don't talk to me now!- Не розмовляй зі мною зараз!
• My little sister is sleeping upstairs.- Моя маленька сестра спить нагорі.
• Matt is not really a good student.– Метт – не дуже добрий студент.